Biuletyn Informacji Publicznej RPO

W dniach 28 lutego - 4 marca 2022 r. przedstawiciele Biura RPO przeprowadzili wizytacje placówek Straży Granicznej zlokalizowanych na terenie województwa podkarpackiego oraz lubelskiego, których celem było sprawdzenie warunków panujących w miejscach, w których przebywają cudzoziemcy przybywający do Polski w związku wojną trwającą na terenie Ukrainy.

W skład zespołu wizytującego wchodzili przedstawiciele Krajowego Mechanizmu Prewencji Tortur:  dyrektor Przemysław Kazimirski, Justyna Jóźwiak oraz Magdalena Dziedzic, a także pracowniczka Wydziału ds. Migrantów w Zespole ds. Równego Traktowania - Agnieszka Szmajdzińska.

Przedstawiciele RPO przeprowadzili monitoring na przejściach granicznych w Krościenku, Korczowej, Budomierzu oraz Hrebennem, w placówkach Straży Granicznej w Sanoku oraz w Przemyślu, w pomieszczeniach dla osób zatrzymanych SG w Sanoku, Krościenku oraz Budomierzu, jak również w punktach recepcyjnych dla cudzoziemców zlokalizowanych w Łodyni, Równi, Korczowej oraz na dworcu kolejowym w Przemyślu.

Przedstawiciele BRPO z najwyższym uznaniem odnieśli się również do pracy i zaangażowania funkcjonariuszy Służby Granicznej oraz innych służb mundurowych, którzy w czasie kryzysu humanitarnego w Ukrainie, pracują w znacznie zwiększonym wymiarze godzinowym, niejednokrotnie angażując prywatne środki finansowe w celu wsparcia osób nieposiadających środków finansowych na dalszą podróż. Podkreślić należy również pracę wykonywaną przez organizacje pozarządowe, fundacje oraz osoby prywatne, które w formie wolontariatu angażują się w pomoc w szczególności na przejściach granicznych z Ukrainą oraz w punktach recepcyjnych.

Przejścia graniczne

Sytuacja na przejściach granicznych odwiedzonych przez przedstawicieli Biura Rzecznika Praw Obywatelskich oceniona została pozytywnie. Istotnym jest, że jednostki Straży Granicznej, które swoją właściwością obejmują przejścia zlokalizowane przy granicy z Ukrainą, otrzymały wsparcie osobowe z innych placówek w całym kraju.

Wizytujący byli pod dużym wrażeniem organizacji ruchu granicznego i odprawy cudzoziemców. W czasie wizytacji, odprawy na każdym z przejść przebiegały bez zakłóceń, w sposób płynny. Na przejściach granicznych osoby przekraczające granicę po odprawie po stronie ukraińskiej, przechodzą przez ciąg namiotów, w których mają możliwość ogrzania się, zjedzenia ciepłego posiłku oraz otrzymania odzieży, a nawet wózków i fotelików samochodowych dla dzieci.

Na terenie przejścia w Krościenku, osoby pokonujące granicę pieszo, po odprawie kierowane są do poczekalni stworzonej na terenie terminala autobusowego, gdzie oczekują na transport do punktów recepcyjnych zorganizowany przez lokalny samorząd. Jeśli mają kontakt z osobami bliskimi, mogą z przejścia zostać odebrane przez nie.

Zróżnicowana była natomiast pomoc medyczna świadczona przy poszczególnych przejściach granicznych. Przy przejściu medycznym w Budomierzu stacjonują dwie karetki pogotowia. Całodobowe wsparcie ratowników medycznych realizowane jest przy przejściu w Krościenku, gdzie znajduje się również odrębne pomieszczenie ambulatorium. W Hrebennem do czasu przeprowadzenia wizytacji przedstawicieli BRPO pomoc medyczna zapewniana była jedynie interwencyjnie. W dniu wizytacji, w drodze do przejścia były dwie karetki pogotowia wraz z załogami, które jechały z Wrocławia, w celu stacjonarnego udzielania pomocy medycznej osobom potrzebującym. W Korczowej pomoc medyczna udzielana jest cudzoziemcom przez załogi pogotowia ratunkowego wzywane w razie konieczności.

W ocenie wizytujących zapewnienie stałej pomocy medycznej na przejściach granicznych jest konieczne z uwagi na obrażenia (głównie stóp), które występują u cudzoziemców pokonujących pieszo drogę do granicy. Nierzadkie mają miejsce także omdlenia czy problemy krążeniowe. Dlatego też, tak ważne jest, by w każdym wymagającym tego przypadku, pomoc medyczna udzielana była bez zbędnej zwłoki.

Wizytujący dostrzegają problem w dostępie cudzoziemców do telefonii komórkowej oraz sieci internetowej na przejściach granicznych. Dlatego też z uznaniem odnotowują inicjatywę przedstawicieli operatorów sieci komórkowych, którzy za darmo rozdają karty sim na przejściu w Krościenku. Bez wątpienia jest to cenna inicjatywa godna naśladowania. Co więcej, z informacji uzyskanych w trakcie wizytacji tego przejścia wynika, że obecnie w końcowej fazie przygotowań znajduje się również punkt zlokalizowany obok przejścia granicznego, gdzie rozstawione zostały namioty z ogrzewaniem nadmuchowym, które pełnić będą funkcję poczekalni oraz punktu informacyjnego z dostępem do szerokopasmowego Internetu.

Odprawa cudzoziemców wymagających dodatkowej weryfikacji tożsamości (druga linia kontroli)

Cudzoziemcy uciekający do Polski przed wojną w Ukrainie odprawiani są na przejściach granicznych. Niekiedy jednak, w związku z brakiem dokumentów lub wątpliwościami dotyczącymi ich prawdziwości, niezbędna jest dodatkowa weryfikacja potwierdzająca ich tożsamość. Z informacji uzyskanych przez przedstawicieli RPO, na drugą linię kontroli trafiają w zdecydowanej większości cudzoziemcy innych aniżeli ukraińska narodowości. W trakcie weryfikacji ich tożsamości funkcjonariusze Straży Granicznej korzystają z pomocy przedstawicielstw dyplomatycznych krajów pochodzenia cudzoziemców, którzy potwierdzają ich tożsamość.

Wszystkie zwizytowane przejścia graniczne posiadają punkty drugiej linii kontroli na swoim terenie. Proces weryfikacji przebiega sprawnie i trwa kilka godzin. W czasie oczekiwania cudzoziemcy korzystali z wyżywienia oraz napojów zagwarantowanych przez Straż Graniczną.

Przedstawiciele BRPO w trakcie wizytacji przejść granicznych i placówek SG, zapoznali się z dokumentacją dotyczącą przeprowadzanej procedury weryfikacyjnej oraz przeprowadzili rozmowy z cudzoziemcami oczekującymi na potwierdzenie tożsamości. Co do zasady, cudzoziemcy objęci dodatkową kontrolą znali przyczyny, w związku z którymi się w niej znaleźli. Nie wiedzieli jednak, że jej długość uzależniona jest nie tylko od pracy funkcjonariuszy SG, lecz także przedstawicieli dyplomatycznych krajów ich pochodzenia.
Inaczej zorganizowano dodatkową weryfikację cudzoziemców przekraczających przejście graniczne w Medyce. W związku z dużym natężeniem ruchu granicznego, osoby wymagające dodatkowej weryfikacji, przewożone były transportem SG do placówek w Sanoku oraz Przemyślu.

W trakcie wizytacji w Placówce Straży Granicznej w Sanoku przebywało około 40 cudzoziemców przewiezionych z przejścia granicznego w Medyce, natomiast w Placówce Straży Granicznej w Przemyślu 60 mężczyzn oraz 70 kobiet i dzieci.

Jak ustalono, czynności identyfikacyjne w Sanoku trwają najczęściej od kilku do kilkunastu godzin. W celu usprawnienia procesu, weryfikacje prowadzone są wobec kilku osób jednocześnie. Placówka Straży Granicznej w Sanoku, organizuje dla cudzoziemców transport autokarami do dworca kolejowego w Rzeszowie, aby ułatwić dalszą podróż. Osoby, wobec których zakończono czynności weryfikacyjne mogą wedle swojego wyboru opuścić placówkę lub poczekać w jednostce na transport autokarowy lub na przyjazd bliskich. W tym czasie mają możliwość odpoczynku w wyznaczonych pokojach, wyposażonych w łóżka lub materace oraz koce. Dla rodzin z dziećmi wyodrębnione zostały osobne pokoje. We wszystkich pomieszczeniach panowała czystość i porządek.

Przemyski punkt drugiej linii kontroli został uruchomiony 27 lutego br. i działa na terenie Strzeżonego Ośrodka dla Cudzoziemców. Cudzoziemcy, przebywający dotychczas w SOdC w Przemyślu, zostali przewiezieni do SOdC w Białej Podlaskiej. W czasie wizytacji, w placówce obecni byli cudzoziemcy, którzy przebywali w niej od początku jej utworzenia, tj. od trzech dni.

Pomieszczenia przeznaczone dla cudzoziemców wyposażone były w piętrowe łóżka metalowe, bez materacy – na łóżkach znajdowały się jedynie karimaty. Według oświadczenia funkcjonariuszy Straży Granicznej, brak materacy w łóżkach spowodowany był koniecznością ich dezynfekcji. W pokojach panował znaczny bałagan, na podłodze porozrzucane śmieci, w tym resztki jedzenia. Funkcjonariusze przekazali wizytującym, że śmieci sprzątane są kilka razy dziennie.

Najwięcej zastrzeżeń co do warunków pobytu oraz długotrwałości procedury wizytujący odebrali w części męskiej. Cudzoziemcy narzekali na wyżywienie oraz brak dostępu do świeżego powietrza, z uwagi na obowiązujący zakaz opuszczania budynku. Równie mocno akcentowany był przez cudzoziemców brak wiedzy na temat długości postępowania weryfikacyjnego. Trudną sytuację potęgował dodatkowo brak możliwości nawiązania przez cudzoziemców kontaktu z bliskimi. Zdarzało się, że z powodu chaosu przy przejściach granicznych po stronie ukraińskiej, cudzoziemcy rozdzielani byli od rodzin lub przyjaciół, a następnie mieli trudności z odnalezieniem ich. Brak możliwości komunikacji z bliskimi utrudniał również zaplanowanie dalszych działań, m.in. przedostania się do innych miejscowości lub poza granice Polski. Dodatkowo kobiety umieszczone w osobnym skrzydle placówki, podnosiły problem dostępności środków higieny intymnej. Wizytujący sprawdzili w związku z tym zasoby magazynowe placówki. Znajdowały się w nich wszystkie niezbędne środki. Przedstawiciele RPO zwracają w tym kontekście uwagę, że wskazany przez kobiety problem, mógł wynikać z braku należytego monitorowania potrzeb cudzoziemców w tym zakresie.

W placówce Straży Granicznej w Sanoku oraz Przemyślu funkcjonariusze udostępniali cudzoziemcom Internet z prywatnych telefonów, jednak z uwagi na konieczność realizacji obowiązków służbowych były to sytuacje sporadyczne, a zakres udzielanej pomocy zupełnie nieprzystający do potrzeb.

Jak ustalili wizytujący, cudzoziemcom w trakcie pobytu w placówkach Straży Granicznej, głównie dzięki zaangażowaniu władz samorządowych zapewniano wyżywienie, tj. zupy, kanapki, słodycze, owoce oraz wodę i soki. W obu placówkach zapewniana była pomoc medyczna. Najczęściej interwencje ratowników medycznych obejmowały opatrywanie ran stóp oraz udzielanie pomocy w wypadku zasłabnięcia spowodowanego skrajnym zmęczeniem.

W trakcie weryfikacji przyjmowane są najczęściej deklaracje o zamiarze złożenia wniosku o udzielenie ochrony międzynarodowej na terytorium RP; zdecydowanie rzadziej – wnioski o udzielenie takiej ochrony. Pomiędzy 25 a 28 lutego br. placówka Straży Granicznej w Sanoku przyjęła pięć wniosków o udzielenie ochrony międzynarodowej; wszystkie zostały złożone przez obywateli Konga. Osoby, które złożyły taki wniosek skierowane zostały do Otwartego Ośrodka dla Cudzoziemców w Kolonii Horbów. Z kolei w placówce w Przemyślu przyjęto trzy takie wnioski od obywateli Nigerii, którzy w związku z negatywną weryfikacją ich tożsamości zostali skierowani do Strzeżonego Ośrodka dla Cudzoziemców w Lesznowoli. 
Niestety, ani protokół z przyjęcia deklaracji, ani wniosek o ubieganie się o ochronę międzynarodową na terenie RP, nie są tłumaczone na języki, którymi posługują się cudzoziemcy. W praktyce, brak tłumaczenia takich dokumentów prowadzi do sytuacji, z którą wizytujący spotkali się oczekując na wejście do PSG w Przemyślu. Cudzoziemiec po weryfikacji tożsamości, posługujący się językiem rosyjskim, prosił o wytłumaczenie wizytujących, co oznacza protokół z przyjęcia deklaracji.

Punkty recepcyjne

Pomoc świadczona w punktach recepcyjnych odwiedzonych przez przedstawicieli Biura Rzecznika Praw Obywatelskich została oceniona pozytywnie. Punkty co do zasady były odpowiednio zorganizowane, a w każdym z nich cudzoziemcy mieli możliwość odpoczynku na łóżkach polowych, otrzymania napojów, posiłków oraz pomocy medycznej. W punktach recepcyjnych dzięki zbiórkom charytatywnym znajdowały się również stanowiska świadczące pomoc materialną (ubrania, kosmetyki etc.).

W większości przypadków transport do punktów recepcyjnych zapewniany jest przez władze samorządowe. Dzięki takiej organizacji możliwe jest  upłynnienie ruchu bezpośrednio na przejściach granicznych i uniknięcie nadmiernego nagromadzenia osób w tej okolicy.

Wzorową organizację prezentował punkt recepcyjny w Korczowej, zorganizowany w pomieszczeniach dużej hali handlowej (Hala Kijowska), prowadzony przez Starostwo Powiatowe w Jarosławiu, dysponujący miejscami dla ok. 2500 cudzoziemców. Punkt wyposażony był w łóżka polowe oraz koce, zabawki oraz sprzęt dla dzieci. Przestrzeń wypoczynkowa podzielona została na sektory dla mężczyzn, matek z dziećmi oraz matek karmiących. Wizytujący odnotowali, że w punkcie pracował również serwis sprzątający, dzięki czemu panował w nim ład i czystość. Dodatkowo, na terenie punktu recepcyjnego znajdowały się również: stanowiska informacyjne, punkty do wydawania posiłków (w tym ciepłych), punkty opieki medycznej oraz stanowiska przedstawicieli placówek dyplomatycznych. W czasie oglądu, przebywało w nim ok. 2200 cudzoziemców.

W trakcie wizytacji punktu recepcyjnego zlokalizowanego na dworcu kolejowym w Przemyślu, funkcjonariusze Straży Granicznej poinformowali wizytujących, że sprawdzają oferty pomocy kierowane przez osoby prywatne. W celu zwiększenia bezpieczeństwa cudzoziemców korzystających z ofert bezpłatnego przewozu z osobami prywatnymi pojawiającymi się w rejonie granicy polsko-ukraińskiej, osoby deklarujące chęć zapewnienia przewozu mają obowiązek podania funkcjonariuszom swoich danych, m.in. imienia, nazwiska, numeru rejestracyjnego oraz numeru telefonu. Wobec pojawiających się doniesień o możliwych nadużyciach przy okazji takich przewozów, nadzór funkcjonariuszy należy ocenić pozytywnie.
Wizytujący stwierdzili pełne obłożenia punktów recepcyjnych w Łodyni oraz Równi (gmina Ustrzyki Dolne). Zwracają w tym kontekście uwagę, że niewydolność punktów (niska rotacja osób w punktach recepcyjnych) odbija się wprost na płynności odpraw na przejściach granicznych i może wydłużyć znacznie czas odprawy cudzoziemców. Dlatego też, dużą nadzieję pokładają w otwarciu przygotowanych obecnie dwóch dodatkowych punktów na terenie gminy Ustrzyki Dolne, do którego niezbędna jest zgoda Wojewody Podkarpackiego. W dniu wizytacji punktów w Łodyni i Równi, nie było jeszcze takiej zgody.

Pomieszczenia dla osób zatrzymanych Straży Granicznej

W wizytowanych Pomieszczeniach dla Osób Zatrzymanych Straży Granicznej w trakcie wizytacji nie przebywały żadne osoby zatrzymane, natomiast warunki materialne ocenione zostały jako bardzo dobre. Przedstawiciele BRPO zapoznali się również z prowadzoną w tych jednostkach dokumentacją, dotyczącą osób zatrzymywanych w minionych miesiącach. Analiza dokumentacji nie wzbudziła zastrzeżeń co do prawidłowości dokumentowania podejmowanych czynności. Szczegółowe wnioski z wizytacji Pomieszczeń dla Osób Zatrzymanych Straży Granicznej zostaną przedstawione w odrębnym raporcie Krajowego Mechanizmu Prewencji Tortur.

Podsumowanie

Przedstawiciele RPO za niezbędne uznają wprowadzenie rejestru osób poddawanych dodatkowej weryfikacji w placówkach drugiej linii kontroli, który będzie zawierał poza danymi osobowymi oraz narodowością, także datę i godzinę przyjęcia jak również datę i godzinę opuszczenia placówki. Obecnie w placówkach tych tworzone są rejestry zawierające jedyną dane osobowe cudzoziemca, jego narodowość oraz datę przyjęcia do placówki. Wprowadzenie postulowanego rejestru służyć będzie pełnej transparentności działań podejmowanych przez funkcjonariuszy SG wobec takich osób jak również umożliwi nadzór nad długością trwania całej procedury.

Za równie niezbędne pracownicy BRPO uznają wyposażenie punktów kontroli drugiej linii w dostęp do internetu, który umożliwi komunikację cudzoziemców z osobami bliskimi. Funkcjonariusze powinni także przygotować pisemne pouczenia co do przyczyn procedury oraz potrzeby zaangażowania w nią przedstawicielstw dyplomatycznych krajów ich pochodzenia, od których aktywnego udziału zależy długość całego procesu. Niezbędne jest także przygotowanie tłumaczeń wniosków o ochronę międzynarodową w Polsce oraz deklaracji o zamiarze ubiegania się o nią na języki, którymi posługują się cudzoziemcy poddawani drugiej linii kontroli.

Wizytujący podkreślają także konieczność tworzenia nowych punktów recepcyjnych obsługujących przejścia graniczne, bowiem od zapewnienia stałej liczby wolnych miejsc w tych punktach, zależy płynność odpraw na przejściach granicznych.

Pozostając pod olbrzymim wrażeniem zaangażowania służb oraz wolontariuszy w pomoc niesioną cudzoziemcom na przejściach granicznych oraz w punktach recepcyjnych, przedstawiciele RPO podkreślają potrzebę ciągłego poszerzania bazy takich osób, by te, które obecnie świadczą taką pomoc, mogły odpocząć i nabrać sił do dalszej pracy.

Представники БРПО на об’єктах прикордонної служби в Підкарпатському та Люблінському воєводствах

28 лютого – 4 березня 2022 року представники Офісу омбудсмена здійснили відвідування постів прикордонної служби, розташованих у Підкарпатському та Люблінському воєводствах, з метою перевірки умов у місцях, куди прибули іноземці до Польщі, щоб залишитися у зв'язку з війною в Україні. 
Виїзна команда складалася з представників Національного механізму запобігання катуванням: директора Пшемислава Казімірського, Юстини Юзвяк і Магдалени Дзедзіч, а також співробітника відділу мігрантів у групі рівного ставлення – Агнешки Шмайдзіньської.

Представники омбудсмена здійснювали моніторинг на прикордонних пунктах пропуску Крощенко, Корчова, Будоміж та Гребенне, на постах прикордонної служби в Саноку та Перемишлі, у приміщеннях для затриманих осіб Прикордонної служби в Саноку, Крощенку та Будоміжі, а також у пунктах прийому іноземців у Лодині, Рувні, Корчовій та на залізничному вокзалі в Перемишлі.

Представники BRPO також високо оцінили роботу та відданість співробітників прикордонної служби та інших військових служб, які під час гуманітарної кризи в Україні працюють значно більше годин, часто залучаючи приватні фінансові ресурси для підтримки людей, які не мають фінансових можливостей для подальших подорожей. Слід також наголосити на роботі, яку виконують громадські організації, фонди та приватні особи, які добровільно допомагають, зокрема на пунктах перетину кордону з Україною та в пунктах прийому.

Прикордонні переходи

Ситуація на прикордонних переходах, які були відвідані представниками офісу Омбудсмена, була оцінена позитивно. Важливо, що підрозділи прикордонників, які своєю властивістю прикривають проходи, розташовані біля кордону з Україною, отримали особисту підтримку від інших установ по всій країні.

Відвідувачі були під великим враженням від організації прикордонного руху та реєстрації іноземців. Під час відвідування інструктаж на кожному з проходів відбувався без перешкод, плавно. На прикордонних переходах особи, які перетинають кордон після реєстрації на українській стороні, проходять через низку наметів, в яких у них є можливість зігрітися, з'їсти теплу їжу, а також отримати одяг і навіть дитячі коляски та автокрісла для дітей.

На території проходу в Крощенко, особи, які проходять кордон пішки, після реєстрації направляються в зал очікування, створений на території автовокзалу, де очікують автобус до пунктів рецепції, організованих Місцевим самоврядуванням. Якщо вони знаходяться в контакті з близькими людьми, їх можуть забрати з кордону.

Різноманітною була медична допомога, що надається при окремих прикордонних переходах. Біля медичного проходу в Будомижі дислокуються дві машини швидкої допомоги. Цілодобова підтримка фельдшерів здійснюється при переході в Крощенку, де також знаходиться окреме приміщення амбулаторії. У Гребеному до проведення візиту представників БРПО медична допомога надавалася тільки інтервенційно. У день відвідування на шляху до переходу знаходилися дві машини швидкої допомоги разом з екіпажами, які їхали з Вроцлава для стаціонарного надання медичної допомоги нужденним. У Корчовій медична допомога надається іноземцям екіпажами швидкої допомоги, викликаною у разі потреби.

За оцінкою відвідувачів, надання постійної медичної допомоги на прикордонних переходах необхідне у зв'язку з травмами (в основному ногами), які виникають у іноземців, які подолали пішки шлях до кордону. Нерідко також трапляються непритомність або проблеми з кровообігом. Тому дуже важливо, щоб в будь-якому випадку медична допомога надавалася без зайвих зволікань.

Відвідувачі бачать проблему в доступі іноземців до мобільного зв'язку та інтернет-мережі на прикордонних переходах. Тому цінують ініціативу представників операторів мобільного зв’язку, які безкоштовно роздають сім-картки на переході в Крощенку. Без сумніву, це цінна ініціатива, гідна наслідування. Більш того, з інформації, отриманої в ході відвідування цього переходу випливає, що в даний час в завершальній стадії підготовки знаходиться також пункт розташований поруч прикордонного переходу, де розставлені були намети з опаленням, які будуть виконувати функцію очікування та інформаційного центру, з широкосмуговим доступом в інтернет.

Реєстрація іноземців, які потребують додаткової перевірки особи (друга лінія перевірки)

Іноземці, які втекли до Польщі від війни на Україні, проходять реєстрацію на прикордонних переходах. Однак іноді, у зв'язку з відсутністю документів або сумнівами в їх достовірності, необхідна додаткова перевірка, що підтверджує їх особу. За інформацією, отриманою представниками РПО, на другу лінію контролю потрапляють у переважній більшості іноземці інших, ніж українська національність. В ході перевірки їх особи співробітники прикордонної служби користуються допомогою дипломатичних представництв країн походження іноземців, які підтверджують їх особу.

Всі прикордонні переходи мають пункти другої лінії контролю на своїй території. Процес перевірки проходить гладко і займає кілька годин. Під час очікування іноземці користувалися харчуванням та напоями, гарантованими прикордонниками.

Представники БРПО в ході відвідування прикордонних переходів і установ SG ознайомилися з документацією про проведену процедуру перевірки і провели переговори з іноземцями, які очікують підтвердження особи. Як правило, іноземці, що знаходяться під додатковим контролем, знали причини, у зв'язку з якими вони опинилися в ній. Однак вони не знали, що її тривалість залежить не тільки від роботи офіцерів SG, а й дипломатичних представників країн їх походження.
В іншому випадку була організована додаткова перевірка іноземців, які перетинають прикордонний перехід в Медиці.  У зв'язку з інтенсивним прикордонним рухом, особи, які потребують додаткової перевірки, перевозилися транспортом до установ в Саноку та Перемишлю.

В ході відвідування установи прикордонної охорони в Санок перебувало близько 40 іноземців, перевезених з прикордонного переходу Медика, в той час як в медичному закладі прикордонної охорони в Перемишлю,  60 чоловіків і 70 жінок і дітей.

Як встановлено, в Саноку заходи з ідентифікації зазвичай тривають від декількох до десятка годин. З метою покращення процесу перевірка проводиться щодо декількох осіб одночасно.

Прикордонна застава в Саноку організовує транспортування іноземців автобусами до залізничного вокзалу в Жешові, щоб полегшити подальші подорожі. Особи, чиї перевірочні заходи були завершені, можуть за своїм бажанням покинути об’єкт або чекати в закладі автобусного транспорту чи прибуття родичів. Протягом цього часу вони можуть відпочити у спеціально відведених кімнатах, обладнаних ліжками чи матрацами та ковдрами. Є окремі кімнати для сімей з дітьми. Усі кімнати були чистими та охайними.

Пункт другої контрольної лінії в Перемишлі запустили 27 лютого цього року і діє в рамках Охоронного центру для іноземців. Іноземців, які перебували в SOdC у Перемишлі, перевели до SOdC у Бялій Підлясці. Під час візиту в закладі перебували іноземці, які перебували там від початку створення, тобто протягом трьох днів.

Кімнати для іноземців були обладнані металевими двоярусними ліжками, без матраців – на ліжках були тільки карімати. За заявою прикордонників, відсутність матраців у ліжках пов’язана з необхідністю їх дезінфекції. У кімнатах був неабиякий безлад, на підлозі було сміття, включаючи залишки їжі. Офіцери розповіли відвідувачам, що сміття прибирали кілька разів на день.

Найбільше заперечень відвідувачі отримали щодо умов перебування та тривалості процедури у чоловічій частині. Іноземці скаржилися на їжу та відсутність доступу свіжого повітря через заборону залишати будівлю. Настільки ж сильно підкреслювалося іноземцями відсутність знань про тривалість перевірочного розгляду. Складну ситуацію ще більше погіршило те, що іноземці не змогли встановити контакт зі своїми родичами. Траплялося, що через хаос на прикордонних переходах з української сторони іноземці розлучалися з сім’ями чи друзями, а потім їх було важко знайти. Нездатність спілкуватися з близькими також ускладнювала планування подальшої діяльності, напр. дістатися до інших місць або за межі Польщі. Крім того, жінки, розміщені в окремому крилі закладу, підняли проблему доступності засобів інтимної гігієни. Тому відвідувачі перевірили складські ресурси об’єкта. В них були всі необхідні ресурси. У цьому контексті представники омбудсмена зазначають, що проблема, на яку вказують жінки, могла виникнути через відсутність належного моніторингу потреб іноземців у цьому плані.

На прикордонній заставі в Саноку та Перемишлі співробітники надавали іноземцям доступ до Інтернету з приватних телефонів, однак через необхідність виконання службових обов’язків це були спорадичні ситуації, а обсяг наданої допомоги повністю не відповідав потребам.

Як з’ясували відвідувачі, іноземців під час перебування на постах прикордонної служби, переважно завдяки залученню місцевої влади, було забезпечено їжею – супами, бутербродами, солодощами, фруктами, а також водою та соками. В обох закладах надавалася медична допомога. Серед найпоширеніших втручань фельдшерів було перев’язування ран стопи та надання допомоги у разі непритомності через сильну втому.

Під час перевірки найчастіше приймаються заяви про намір подати заяву про міжнародний захист на території Республіки Польща; однозначно рідше - додатки для такого захисту. З 25 по 28 лютого ц.р. прикордонна застава у Саноку прийняла п'ять заяв про міжнародний захист; всі були подані громадянами Конго. Люди, які подали таку заяву, були направлені до Відкритого центру для іноземців у Колонії Горбув. У свою чергу, установа в Перемишлі прийняла три такі заяви від громадян Нігерії, які через негативну перевірку їх особи були направлені до Охоронного центру для іноземців у Лешноволі.

На жаль, ні протокол прийняття декларації, ні клопотання про міжнародний захист на території Республіки Польща не перекладені мовами, якими розмовляють іноземці. На практиці відсутність перекладу таких документів призводить до ситуації, з якою відвідувачі стикалися, чекаючи в’їзду в PSG у Перемишлі. Іноземець після перевірки особи, володіючи російською мовою, попросив відвідувачів пояснити, що означає декларація про прийняття декларації.

Прийомні пункти

Позитивно була оцінена допомога, надана у пунктах прийому, які відвідали представники Офісу омбудсмена. Як правило, пункти були належним чином організовані, і в кожному з них іноземці могли відпочити на табірних ліжках, отримати напої, харчування та медичну допомогу. Завдяки благодійним зборам на приймальних пунктах були також стенди для надання матеріальної допомоги (одяг, косметика тощо).

У більшості випадків транспорт до приймальних пунктів забезпечується органами місцевого самоврядування. Завдяки такій організації можна стиснути рух безпосередньо на прикордонних переходах і уникнути надмірного скупчення людей в цьому районі.

Зразкову організацію представляв приймальний пункт в Корчовій, організований в приміщеннях великого торгового залу (Київський зал), керований повітовим Староством в Ярославлі, що мав місця для близько 2500 іноземців. Точка була обладнана польовими ліжками та ковдрами, іграшками та обладнанням для дітей. Зона відпочинку була розділена на сектори для чоловіків, матерів з дітьми та годуючих матерів. Відвідувачі відзначили, що в пункті також працював сервіс прибирання, завдяки чому в ньому панував порядок і чистота. Крім того, на території приймального пункту знаходилися також: інформаційні пости, пункти для видачі їжі (у тому числі теплих страв), пункти медичної допомоги та посади представників дипломатичних установ. Під час візиту, в ньому було близько 2200 іноземців.

Під час відвідування пункту прийому на залізничному вокзалі в Перемишлі співробітники прикордонної служби повідомили відвідувачів, що перевіряють пропозиції допомоги від приватних осіб. З метою підвищення безпеки іноземців, які користуються пропозиціями безкоштовного перевезення з приватними особами, які прибувають в зону польсько-українського кордону, особи, які заявляють про бажання надавати транспорт, зобов’язані надавати службовцям свої дані, в т.ч. ім'я, прізвище, реєстраційний номер та номер телефону. З огляду на повідомлення про можливі зловживання під час таких перевезень, контроль співробітників слід оцінити позитивно.

Відвідувачі виявили повне заповнення приймальних пунктів в Лодині і Равні (гміна Устшики-Дольне). У цьому контексті вони зазначають, що недостатність пунктів (низька ротація осіб у пунктах прийому) відбивається прямо на плинності реєстрації на прикордонних переходах і може значно продовжити час реєстрації іноземців. Тому велику надію покладають на відкриття підготовлених нині двох додаткових пунктів на території ґміни Устшики-Дольне, до якого необхідна згода Підкарпатського воєводи. У день відвідування пунктів в Лодині і Рувні, ще не було такої згоди.

Приміщення для осіб затриманих прикордонників

У відвідуваних приміщеннях для осіб, затриманих прикордонників під час відвідування не знаходилося жодного затриманого, а матеріальні умови оцінювалися як дуже хороші. Представники БРПО також ознайомилися з проведеною документацією цих підрозділів, що стосується осіб, затриманих в минулі місяці. Аналіз документації не викликав заперечень щодо правильності документування дій, що вживаються. Докладні висновки про відвідування приміщень для затриманих осіб прикордонників будуть представлені в окремому звіті Національного механізму профілактики тортур.

Підсумок

Представники RPO вважають за необхідне запровадити реєстр осіб, які підлягають додатковій перевірці в пунктах контролю другої лінії, який міститиме, крім персональних даних та національності, також дату та час прийому, а також дату і час виїзду з закладу. Наразі в цих установах створюються реєстри, що містять лише персональні дані іноземця, його громадянство та дату надходження до закладу. Запровадження запропонованого реєстру сприятиме повній прозорості дій прикордонників щодо таких осіб, а також дозволить здійснювати контроль за тривалістю всієї процедури.

Співробітники BRPO вважають не менш необхідним обладнати пункти пропуску другої лінії доступом до Інтернету, що дозволить спілкуватися між іноземцями та їхніми родичами. Співробітники також повинні підготувати письмові інструкції щодо причин процедури та необхідності залучення дипломатичних представництв країн їх походження, від активної участі яких залежить тривалість всього процесу. Також необхідно підготувати переклади клопотань про міжнародний захист у Польщі та декларації про намір подати на неї на мови, якими користуються іноземці, які підлягають другій лінії контролю.

Відвідувачі також підкреслюють необхідність створення нових приймальних пунктів, які обслуговують прикордонні переходи, тому що від забезпечення постійної кількості вільних місць в цих точках, залежить плинність реєстрації на прикордонних переходах.

Будучи враженими залученням служб та волонтерів до допомоги іноземцям на прикордонних переходах та в пунктах прийому, представники RPO наголошують на необхідності постійного розширення бази таких людей, щоб ті, хто зараз надає таку допомогу, могли відпочити та набратися сил для подальшої роботи. 

Представители Бюро УГП в пунктах Пограничной службы в Подкарпатском и Люблинском воеводствах 

28 февраля – 4 марта 2022 г. представители Бюро Уполномоченного по гражданским правам провели инспекцию пунктов Пограничной службы, находящихся на территории Подкарпатского и Люблинского воеводств, чтобы проверить условия в местах, в которых пребывают иностранцы, прибывающие в Польшу в связи с войной, которая продолжается на территории Украины.

В состав группы инспекторов входили представители Национального механизма предотвращения пыток: директор Пшемыслав Казимирски, Юстына Юзьвяк и Магдалена Дзедзиц, а также сотрудница Отдела по вопросам мигрантов в Секции по вопросам равного отношения – Агнешка Шмадзиньска. 
Представители УГП провели мониторинг на пограничных переходах в Кросценко, Корчове, Будомеже и Хребенне, в пунктах Пограничной службы в Саноке и Пшемысле, в помещениях для задержанных лиц ПС в Саноке, Кросценко и Будомеже, а также в пунктах приема беженцев для иностранцев, находящихся в Лодыни, Рувне, Корчове и на железнодорожном вокзале в Пшемысле.

Представители Бюро УГП высоко оценили также работу и активное участие сотрудников Пограничной службы и других правоохранительных органов, у которых во время гуманитарного кризиса в Украине значительно увеличился рабочий день. Сотрудники неоднократно привлекают частные финансовые средства на дальнейший путь беженцев. Следует подчеркнуть также работу, выполняемую неправительственными организациями, фондами и частными лицами, которые в форме волонтерства участвуют в оказании помощи, в частности, на пограничных переходах с Украиной и в пунктах приема беженцев.

Пограничные переходы 

Ситуация на пограничных переходах, которые посетили представители Бюро Уполномоченного по гражданским правам, была оценена позитивно. Существенным является то, что отделения Пограничной службы, которые своей компетентностью охватывают переходы, находящиеся при границе с Украиной, получили личную поддержку из других отделений во всей Польше.

Инспекторы были под большим впечатлением от организации граничного движения и прохождения контроля иностранцами. Во время визита контроль на каждом из пунктов проходил без помех и плавно. На пограничных переходах люди, пересекающие границу, после контроля на украинской стороне проходят через череду палаток, в которых у них есть возможность согреться, съесть горячую еду, получить одежду и даже коляски и автомобильные кресла для детей.

На территории перехода в Кросценко людей, пересекающих границу пешком, после контроля направляют в зал ожидания, созданный на территории автобусного терминала, где они ждут переезда в пункты приема беженцев, организованные местным самоуправлением. Если у них есть контакт с близкими, то они могут их забрать с перехода.

Дифференцированной была, в то же время, медицинская помощь, оказываемая на отдельных пограничных переходах. На медицинском переходе стоят две скорые помощи. Круглосуточная поддержка медицинских спасателей осуществляется на переходе в Кросценко, где находится также отдельное помещение амбулатория. В Хребенне до времени проведения инспекции представителей Бюро УГП медицинская помощь обеспечивалась лишь по вызову. В день инспекции на пути к переходу были две скорые помощи вместе с персоналом, которые ехали из Вроцлава, чтобы в стационарном порядке предоставлять медицинскую помощь нуждающимся. В Корчове медицинскую помощь иностранцам персонал скорой помощи оказывает в случае необходимости.

В оценке инспекторов обеспечение постоянной медицинской помощи на пограничных переходах необходимо ввиду ран (главным образом ступней), которые появляются у иностранцев, пешком преодолевающих дорогу до границы. Нередко имеют место также обмороки и проблемы с кровообращением, и поэтому так важно, чтобы в каждом требующем этого случае медицинская помощь предоставлялась без промедления.

Представители Бюро замечают проблему в доступе иностранцев к мобильной коммуникации и интернету на пограничных переходах, поэтому также с признанием отмечают инициативу представителей операторов мобильных сетей, которые бесплатно раздают сим-карты на переходе в Кросценко. Без сомнения, это ценная инициатива, достойная подражания. Что больше, из информации, полученной в ходе инспекции этого перехода, вытекает, что в настоящее время в окончательной фазе подготовки находится также пункт, находящийся рядом с пограничным переходом, куда были поставлены палатки с подогревом, которые будут выполнять функцию залов ожидания и информационного пункта с высокоскоростным доступом в интернет.

Контроль иностранцев, требующих дополнительной проверки личности (вторая линия контроля)

Иностранцы, убегающие в Польшу от войны в Украине, проходят контроль на пограничных переходах. Однако иногда, в связи с отсутствием документов или сомнениями, касающимися их правильности, необходима дополнительная проверка, подтверждающая их личность. Из сведений, полученных представителями УГП, на вторую линию попадают в преобладающем большинстве иностранцы других национальностей, не украинцы. В ходе проверки их личности сотрудники Пограничной службы пользуются помощью дипломатических представительств стран происхождения иностранцев, которые подтверждают их личность.

Все пограничные переходы, на которых были представители Бюро, имеют на своей территории пункты второй линии контроля. Процесс проверки проходит исправно и длится несколько часов. Во время ожидания иностранцы пользовались едой и напитками, поставленными Пограничной службой. 
Представители Бюро УГП, в ходе посещения пограничных переходов и пунктов ПС, ознакомились с документацией, касающейся осуществляемой процедуры проверки, и проводили разговоры с иностранцами, ожидающими подтверждения личности. Как правило, иностранцы, имеющие дополнительную проверку, знали причины, в связи с которыми они оказались в ней. Однако они не знали, что ее продолжительность зависит не только от работы сотрудников ПС, но также дипломатических представителей стран их происхождения.

Иначе организована дополнительная проверка иностранцев, пересекающих пограничный переход в Медыке. В связи с большой интенсивностью пограничного движения, люди, которых нужно проверить дополнительно, перевозились транспортом ПГ в отделения в Саноке или Пшемысле.

В ходе посещения в отделении Пограничной службы в Саноке пребывало около 40 иностранцев, привезенных с пограничного перехода в Медыке, а в отделении Пограничной службы в Пшемысле 60 мужчин и 70 женщин и детей.

Как было установлено, действия по идентификации в Саноке продолжаются чаще всего от нескольких до свыше десяти часов. Чтобы ускорить процесс, проверку проводят в отношении нескольких человек одновременно.

Отделение Пограничной службы в Саноке организует для иностранцев транспортировку на автобусах до железнодорожного вокзала в городе Жешув, чтобы облегчить им дальнейший путь. Люди, в отношении которых завершены действия по проверке, могут, согласно своему выбору, покинуть пункт или подождать в нем транспортировки автобусом или приезда близких. В это время у них есть возможность отдохнуть в специальных комнатах, оборудованных кроватями или матрасами и пледами. Для семей с детьми выделены отдельные комнаты. Во всех помещениях царили чистота и порядок.

Пункт второй линии контроля в Пшемысле был открыт 27 февраля этого года и действует на территории Охраняемого Центра для иностранцев (ОЦдИ). Иностранцы, пребывающие до этого времени в Пшемысле, были перевезены в ОцдИ в г. Бяла-Подляска. Во время инспекции в пункте присутствовали иностранцы, которые пребывали в нем с начала его создания, т.е. три дня. 

Помещения, предназначенные для иностранцев, были оборудованы двухъярусными металлическими кроватями, без матрасов – на кроватях находились только туристические коврики. Согласно заявлению сотрудников Пограничной службы, отсутствие матрасов на кроватях было вызвано необходимостью их дезинфекции. В комнатах царил значительный беспорядок, на полу был разбросан мусор, в том числе остатки еды. Сотрудники передали инспекторам, что мусор убирается несколько раз в день.

Больше всего замечаний относительно условий пребывания и продолжительности процедуры инспекторы сделали в мужской части. Иностранцы жаловались на питание и отсутствие доступа к свежему воздуху ввиду действующего запрета не выходить из здания. Иностранцы также сильно жаловались на то, что не знают, как долго будет продолжаться процесс проверки. Трудную ситуацию усиливало к тому же отсутствие возможности у иностранцев связаться с близкими. Случалось, что по причине хаоса на пограничных переходах на украинской стороне иностранцы разлучались с семьями или друзьями, а затем имели трудности с их нахождением. Отсутствие возможности общения с близкими затрудняло также планирование дальнейших действий, в частности, переезд в другие населенные пункты или за пределы Польши. Дополнительно женщины, размещенные в отдельном крыле отделения, поднимали проблему доступности средств интимной гигиены. Инспекторы проверили в связи с этим складские запасы отделения. В них находились все необходимые средства. Представители УГП обращают в этом контексте внимание на то, что поднятая женщинами проблема могла появиться из-за отсутствия надлежащего мониторинга потребностей иностранцев в этой сфере.

В отделении Пограничной службы в Саноке и Пшемысле сотрудники предоставляли иностранцам доступ в интернет с частных телефонов, однако ввиду необходимости выполнения служебных обязанностей это были редкие ситуации, а объем предоставляемой помощи совершенно не соответствовал нуждам.

Как установили инспекторы, иностранцев во время пребывания в отделениях Пограничной службы, главным образом благодаря активному участию властей самоуправления, обеспечивали питанием, т.е. супами, бутербродами, сладостями, фруктами, а также водой и соками. В обоих отделениях была организована медицинская помощь. Чаще всего вмешательство медицинских спасателей включало перевязывание ран ног и предоставление помощи в случае обморока, вызванного крайним утомлением.

В ходе проверки чаще всего принимались декларации о намерении подать заявление о предоставлении международной защиты на территории РП, значительно реже – заявление о предоставлении такой защиты. Между 25 и 28 февраля этого года отделение Пограничной службы в Саноке приняло пять заявлений о предоставлении международной защиты, все они были поданы гражданами Конго. Лица, подавшие такое заявление, были направлены в Открытый Центр для иностранцев в Колонии Хорбов. В свою очередь в отделении в Пшемысле было принято три таких заявления от граждан Нигерии, которые в связи с отрицательной проверкой их личности были направлены в Охраняемый Центр для иностранцев в Лешноволе.

К сожалению, ни протокол принятия декларации, ни заявление о предоставлении международной защиты на территории РП, не переводятся на языки, которыми пользуются иностранцы. На практике отсутствие перевода таких документов ведет к ситуации, с которой инспекторы столкнулись, ожидая входа в пункт ПС в Пшемысле. Иностранец, после проверки личности, пользующийся русским языком, просил инспекторов объяснить ему, что означает протокол принятия декларации.

Пункты приема беженцев

Помощь, оказываемая в пунктах приема беженцев, которые посетили представители Бюро Уполномоченного по гражданским правам, была оценена положительно. Пункты, как правило, были организованы соответствующим образом, а в каждом из них у иностранцев была возможность отдохнуть на раскладушках, получить напитки, еду и медицинскую помощь. В пунктах приема беженцев, благодаря благотворительному сбору, находились также точки, в которых оказывалась материальная помощь (одежда, косметика и т.д.).

В большинстве случаев транспортировка в пункты приема беженцев обеспечивается властями самоуправления. Благодаря такой организации движение непосредственно на пограничных переходах становится плавным и не происходит чрезмерного скопления людей в этом месте. 
Образцовую организацию показал пункт приема беженцев в Корчове, организованный в помещениях большого торгового зала (Киевский зал), которым занимается Староство Повятове в Ярославе, располагающий местами для около 2500 иностранцев. Пункт был оснащен раскладушками и пледами, игрушками и оборудованием для детей. Пространство для отдыха было разделено на секторы для мужчин, матерей с детьми и кормящих матерей. Инспекторы заметили, что в пункте работал также сервис уборки, благодаря чему в нем царили порядок и чистота. Дополнительно на территории пункта приема беженцев находились также: информационные пункты, пункты для выдачи еды (в том числе теплой), пункты медицинской помощи и стенды представителей дипломатических учреждений. Во время посещения в нем пребывало около 2200 иностранцев.

Во время визита пункта приема беженцев, находящегося на железнодорожном вокзале в Пшемысле, сотрудники Пограничной службы сообщили инспекторам, что проверяют предложения помощи со стороны частных лиц. С целью увеличения безопасности иностранцев, пользующихся предложениями бесплатной перевозки с частными лицами, появляющимися в районе польско-украинской границы, люди, заявляющие о желании обеспечить транспортировку, обязаны указать сотрудникам свои данные, в частности, имя, фамилию, госзнак и номер телефона. Ввиду появляющихся сообщений о возможных злоупотреблениях во время таких перевозок, надзор сотрудников следует оценить положительно.

Инспекторы подтвердили полную заполненность пунктов приема беженцев в Лодыни и Рувни (гмина Устшики-Дольне). В этом контексте они обращают внимание на то, что недостаточность пунктов (низкая ротация людей в пунктах приема беженцев) отражается напрямую на плавности контроля на пограничных переходах и может значительно продлить время контроля иностранцев. Также по этой причине большие надежды они возлагают на открытие подготовленных сейчас двух дополнительных пунктов на территории гмины Устшики-Дольне, на которые необходимо согласие подкарпатского воеводы. В день посещения пунктов в Лодыни и Рувни такого согласия еще не было.

Помещения для задержанных лиц Пограничной службы

В проверенных Помещениях для задержанных лиц Пограничной службы во время инспекции не пребывали никакие задержанные лица, а материальные условия были оценены как очень хорошие. Представители Бюро УГП ознакомились также с проводимой в этих отделениях документацией, касающейся задержанных лиц в прошедшие месяцы. Анализ документации не вызвал замечаний относительно правильности документирования предпринимаемых действий. Подробные выводы по инспекции Помещений для задержанных лиц Пограничной службы будут представлены в отдельном отчете Национального механизма предотвращения пыток.

Итоги

Представители УГП считают необходимым введение реестра лиц, проходящих дополнительную проверку во второй линии контроля. Этот реестр будет содержать, кроме персональных данных и национальности, дату и время приема, а также дату и время, когда человек покинул отделение. В настоящее время в пунктах создаются реестры, содержащие лишь персональные данные иностранца, его национальность и дату приема в отделение. Введение предлагаемого реестра будет способствовать полной прозрачности действий, предпринимаемых сотрудниками ПС в отношении этих людей, а также позволит осуществлять контроль за продолжительностью всей процедуры.

Сотрудники Бюро УГП считают также необходимым оснащение контрольных пунктов второй линии доступом в интернет, который даст возможность иностранцам общаться с их близкими. Сотрудники должны также приготовить письменные разъяснения относительно причин процедуры и потребности привлечь в нее дипломатические представительства стран их происхождения, от активного участия которых зависит продолжительность всего процесса. Необходимо также подготовить перевод заявлений о международной защите в Польше и декларации о намерении получить ее на языки, которыми пользуются иностранцы, проходящие вторую линию контроля.

Инспекторы подчеркивают также необходимость создать новые пункты приема беженцев, обслуживающие пограничные переходы, так как от обеспечения постоянного количества свободных мест в этих пунктах зависит скорость осуществления контроля на пограничных переходах. 
Оставаясь под огромным впечатлением вовлеченности служб и волонтеров в помощь, которую они несут иностранцам на пограничных переходах и в пунктах приема беженцев, представители УГП подчеркивают потребность постоянного расширения базы таких людей, чтобы те, которые сейчас оказывают такую помощь, могли отдохнуть и набраться сил для дальнейшей работы.